Країна Басков, чи, як її ще називають, Басконія, — це не зовсім країна, у державному розумінні. Автономна спільнота, розташована на півночі Іспанії і частково займає південь Франції. В історії відомо небагато випадків, коли невелика територія ставала відома на весь світ і її назва була знайома майже кожному. Але Країні Басків вдалося по-справжньому прославитись.
Причому її популярність зберігає і героїчні сторінки, пам'ять про які дбайливо передають із покоління до покоління, і сторінки, які багато хто хотів би забути.
Країна Басків займає східну частину Кантабрійських гір, що спускаються до затоки, утворюючи численні бухти. В автономному співтоваристві є три провінції: Алава, Біскайя та Гіпускоа. У провінції Біскайє столицею обрано місто Більбао, в Гіпускоа – Сан-Себастьян, а в Алаві – Віторія-Гастейс, що є столицею всієї Країни Басків. У Франції до Країни Басків належать округ Байонна, а також частина території адміністративного округу Олорон-Сант-Марі.
Клімат у регіоні помірний, середземноморський. Середня температура взимку рідко опускається нижче 8 градусів за Цельсієм. При цьому влітку можна не боятися спекотної спеки — середня температура в цей час коливається від 20 до 25 градусів за Цельсієм. За рік в автономній області припадає приблизно 1200 мм опадів.
Як з'явилася Країна Басків?
Вперше згадки про баски з'явилися на початку нашої ери, коли в цьому регіоні правили римляни. Саме завдяки римлянам з'явилася назва Басконія для територій, заселених носіями мови басків. У V-VI ст. еках баски об'єдналися навколо Наварри, щоб протистояти набігам чужорідних племен. У цей період населення регіону почали називати не «басками», а «басконцами».
У XI-XII ст. еках всіх жителів Королівства Наварра стали називати наваррцами і слово «басконець» вийшло з ужитку. А «баски», як назва всіх носіїв баскської мови, повернулося у вжиток у XIX столітті. Але варто зауважити, що саме населення досі вважає за краще називати себе басконцами.
Наприкінці XV – початку XVI століть території басків увійшли до складу єдиної іспанської держави, зберігаючи до 1876 автономію. Але в 1876 році Країна Басків втратила всі привілеї автономної області і стала звичайною територією Іспанії.
Лише 1936 року, після перемоги Народного фронту, Країна Басків відродилася як автономної республіки. Щоправда, радість деякої свободи тривала недовго: 1939-го, після падіння республіки, Країна Басков знову була позбавлена самоврядування. До 1978 території знову були не автономними, але з прийняттям нової конституції автономія була закріплена за Країною Басків: спочатку тимчасово, а з 1980 – вже постійно.
До XI століття баскські провінції існували відносно відокремлено: у кожному їх діяли свої закони і влада. Об'єдналися три сучасні провінції у ХІХ столітті, під час громадянських воєн.
Хто живе у Країні Басків?
Все населення Країни Басків зараз становить лише два мільйони двісті тисяч мешканців. Найбільш населеним містом є Більбао – безумовний культурний центр регіону, в якому постійно мешкають понад 350 тисяч жителів. Також великими містами Країни Басків можна назвати столицю області – Віторію (230 тисяч мешканців), Сан-Себастьян (190 тисяч мешканців), Баракалдо (96 тисяч мешканців) та Гечо (83 тисячі мешканців).
Але більшість поселень Країни Басків – це маленькі та затишні міста з невеликою кількістю населення. Багато з них мають вихід до моря, чим приваблюють любителів серфу, яхт та пляжного відпочинку.
У Країні Басків використовуються як іспанська, так і баскська мови. Третина жителів регіону вільно спілкуються обома мовами, половина жителів віддають перевагу спілкуванню тільки іспанською, а ось 18% басконців хоч і знають іспанську, але спілкуватися нею не бажають і не люблять.
До речі, баскська мова не відноситься ні до індоєвропейських, ні до будь-якої з інших відомих сімей мов. Це так звана «псевдо-ізольована» мова, генетичні зв'язки якої не встановлені, але включаються вченими до групи палеоіспанських мов, а в ширшому розумінні — до некласифікованої та, ймовірно, різнорідної групи середземноморських мов.
Загалом у світі налічується близько 800 000 носіїв баскської мови, 700 000 із яких проживають на території автономної області. Інші носії унікальної мови проживають в інших регіонах Європи, Америці та Австралії.
Говорячи про населення Країни Басків, не можна не згадати про націоналізм корінного населення, який дуже часто притаманний малим народностям. Коріння баскського націоналізму сягає своєї історії, яка, як згадувалося, постійно зводилася до боротьби за незалежність.
З націоналізмом басконців пов'язана і сумнозвісна у всьому світі сторінка минулого і сьогодення: організація ETA — Euskadi Ta Askatasuna — бас., «Країна басків і свобода». По суті, ця організація почала зароджуватись ще з 1939 року, з приходом до влади націоналістів на чолі з Франком та зі скасуванням автономії регіону. Але офіційно та голосно підпільне угруповання ETA заявило про себе у 60-х роках минулого століття, коли перейшло на терористичні методи боротьби за незалежність.
Головною вимогою ETA було надання Країні Басків незалежності. Свій перший теракт ETA скоїла 1968 року — тоді було вбито керівника Політичного управління поліції М. Манса-нас. Теракти тривали із завидною регулярністю. Боротьба ETA не припинилася навіть із приходом повної автономії до Країни Басків. Лише у березні 2006 року баскська сепаратистська організація ETA офіційно заявила про безстрокове перемир'я та закликала всіх басків спільно шукати шляхи припинення конфліктів. Але вже 5 червня 2007 року вона оголосила про припинення перемир'я. На щастя, поки що сепаратисти не застосовують своїх звичних, терористичних методів боротьби.
Що цікавого є у Країні Басків?
З приходом повної автономії до Країни Басків наприкінці 70-х — на початку 80-х років XX століття аграрне виробництво в регіоні почало замінюватися розвитком промисловості та туризму. Опис Країни Басків сьогодні: це багатий край з розвиненим сільським господарством, видобуванням корисних копалин і розвиненим металургійним виробництвом.
А для туристів усього світу Країна Басків – це чудове місце для цілорічного серфінгу, відпочинку на морі та занурення у справжню затишну атмосферу європейської провінції. Щедрі природні дані – повноводні річки, великі ліси і просто дивовижні пейзажі – роблять подорож до Країни Басків незабутніми для кожного.
Сприяють туризму і привітність місцевого населення, і приватні промисли: численні виноробні, затишні кафе з найсмачнішим в Іспанії хамоном, свіжовиловлена риба — і не перерахувати.
Ще в Країні Басків розташований унікальний Біскайський міст — «паром», що літає, внесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як пам'ятка історії техніки. Він з'єднує міста Португалете та Лас-Аренас (частина Гечо) у провінції Біскайя.
І, звичайно, не можна окремо не згадати і про культурну мекку Країни Басків — місто Більбао. Це сучасне і стильне місто, яке буквально напхане модними ресторанами та музеями. Найвідомішим із музеїв регіону є музей Гуггенхейма в Більбао, розташований на березі річки Нервйон. Це одна з філій нью-йоркського музею сучасного мистецтва Соломона Гуггенхейма.
У музеї Гуггенхейма в Більбао розташовані постійні експозиції, а також проводяться тимчасові виставки іспанських, і зарубіжних художників. Будівля музею спроектована у стилі деконструктивізму американо-канадським архітектором Френком Гері та була відкрита для публіки у 1997 році.
А ще басконці, як і всі іспанці, просто люблять свята. І майже в будь-який час турист може потрапити на один із барвистих заходів, що запам'ятовуються, які проходять в регіоні регулярно. Наприклад, це і грудневий ярмарок Санто-Томас у Сан-Себастьяні, і фестиваль Сан-Фермін у Памплоні, що проходить у липні, і січневий карнавальна Тамборрада, і конкурс грициків у Більбао, і помідорні бої в Буньолі. А ще Країна Басків проводить Великий тиждень Більбао у серпні та кінофестиваль та «Джаззальдію» у Сан-Себастьяні, які вважають незабутнім видовищем усі очевидці.
