Дерев'яна обробна дошка — це не просто кухонний інструмент. Вона стоїть як тихий спостерігач усіх кулінарних тріумфів, починаючи від першого невдалого борщу і закінчуючи вишуканими вечерями на двох. Вона несе в собі аромат часнику, ностальгію та, відверто кажучи, іноді неприємний запах. Дошка може прослужити десятиліттями, якщо її оновлювати, а не викидати при перших ознаках пошкодження чи дивного запаху, повідомляє Ukr.Media.
Кухарі та столяри утворюють у цьому відношенні унікальний союз. Перші вміють зберігати якість харчових продуктів, тоді як другі чудово підтримують цілісність деревини. Обидва сходяться на думці: головне — не здаватися. Якщо дошка набула настільки неприємного запаху, що навіть аромат смаженого бекону не може його замаскувати, не поспішайте її знищувати — у неї ще є потенціал.
Почніть з ретельного очищення. Не з милом та губкою. Візьміть щедру жменю крупної солі, додайте трохи лимонного соку та почніть енергійно терти. Цей розчин не тільки усуває запахи, але й трохи полірує поверхню. Іншим варіантом є суміш харчової соди та води. Це схоже на столярну магію, але ефективно. Найголовніше — не замочувати дошку надмірно. Деревина не любить воду, особливо застояну. Після очищення використовуйте рушник і забезпечте достатню циркуляцію повітря. Дайте їй подихати.
Тріщини створюють іншу проблему. Якщо вони незначні, шліфування може виправити ситуацію. У домашніх умовах достатньо наждачного паперу середньої зернистості. Легкими круговими рухами ми можемо перетворити зношену поверхню на щось свіже та приємне на дотик. Однак будьте обережні, щоб не шліфувати до фанери. Для глибших тріщин може бути розумно «запечатати» їх харчово безпечним клеєм або нетоксичною деревною шпаклівкою. Це більше стосується столярних робіт, з якими не кожен може бути готовий впоратися.
А тепер найважливіший аспект – олія. Не соняшникова чи оливкова (оскільки вони можуть прогіркнути), а мінеральна кулінарна олія або спеціальна суміш для деревини на кухні. Нанесіть щедро, дайте їй вбратися, витріть зайве – і насолоджуйтесь виглядом дошки, яка виглядає так, ніби вона з шоу Гордона Рамзі. За бажанням повторіть кілька разів. Деревина вбирає олію, як губка, – і випромінює вдячність.
До речі, іноді навіть лимон і сода не можуть впоратися зі стійким запахом. На допомогу приходять традиційні засоби: оцет, активоване вугілля та кава. Так, кава. Натирання дошки кавовою гущею діє як ароматна маска. Іноді це виявляється ефективнішим за все інше.
Після оновлення дошки не повертайте її в глибини шухляди, де вона темна, волога і тхне тефлоном. Вона заслуговує на світло. І потребує догляду. Кожні кілька тижнів – нове нанесення олії. Після кожного використання – не тільки мийте її, а й обережно висушуйте. І ніколи, ніколи не кладіть її в посудомийну машину – це для неї як сауна.
Дійсно, дерев’яна дошка може дозрівати, як добре вино. І якщо ви дасте їй таку можливість, вона служитиме роками не просто кухонною поверхнею, а й частиною вашої особистої історії. Тому що дерев’яна дошка подібна до добре використаного скрипкового смичка: вона має душу, яку можна плекати.
Джерело: ukr.media
