Кілька шарів газет, склеєних борошняним клейстером, а потім самі шпалери. Ми досліджуємо еволюцію технологій з нашого дитинства та те, що прийшло їм на заміну, як повідомляє Ukr.Media.
Насправді, навіть «сучасні» шпалери дуже різняться (такі як паперові, вінілові, флізелінові та текстильні). Вимоги до підготовки стін можуть суттєво відрізнятися! Наприклад, легкі паперові або флізелінові шпалери вимагають ідеально гладкої та рівної поверхні, оскільки навіть найдрібніші недоліки, вади чи нерівності будуть помітні. І навпаки, товсті вінілові шпалери на флізеліновій основі можуть приховати незначні недоліки.
Перш ніж готувати стіни, визначте тип шпалер, які ви плануєте клеїти. Ознайомтеся з інструкціями виробника на рулоні. Це допоможе вам визначити, наскільки бездоганною має бути поверхня, і вибрати відповідні матеріали для підготовки (такі як ґрунтовка та шпаклівка). Досягнення дзеркальної поверхні не завжди є важливим, якщо шпалери товсті та текстуровані.
Яке було призначення газетної підкладки?
Використання кількох шарів газет під шпалерами не є радянською інновацією; цей метод застосовувався в різних країнах з кінця 19 століття, коли шпалери стали широко доступними для населення.
Під час Великої депресії 1930-х років у США, 1960-1970-х років у СРСР і навіть сьогодні в деяких районах Індії та Китаю ця техніка слугувала вирішальним рішенням під час економічних спадів.
Економічна перевага газет полягала не лише в їхній доступності (їх часто раніше читали), але й у використанні найдоступнішого клею – борошняного або крохмального клейстеру. Цей клей було легко приготувати вдома. Однак він мав суттєвий недолік: він був чудовим розсадником цвілі та грибків, особливо у вологих умовах або за недостатньої вентиляції. Газети, будучи органічним матеріалом, також були схильні до цього.
Газети задовольняли кілька потреб одночасно:
- Вони допомагали вирівнювати поверхню, проте «вирівнювання», яке забезпечували газети, було досить обмеженим. Воно більше нагадувало приховування незначних нерівностей та створення відносно однорідної поверхні, яка була кращою за голий бетон чи цеглу. Значні нерівності (понад 1-2 см) не можна було виправити газетами.
- Вони герметизували щілини та забезпечували певний захист від протягів, але кілька міліметрів паперу забезпечували мінімальну ефективність.
- Додаткова мінімальна звукоізоляція.
Цікаво, що подібну функцію (окрім декоративної) виконували настінні килими. Килими були дещо ефективнішими завдяки своїй товщині та волокнистій структурі, проте вони все одно не забезпечували повної ізоляції. Сучасні стандарти звуко- та теплоізоляції значно вищі.
Оскільки газети не були призначені для використання як шпалери, їм бракувало довговічності та якості звичайних шпалер. Крім того, чорнило, яке використовувалося у старих газетах, часто містило свинець та інші важкі метали, тоді як папір виготовлявся з низькоякісної целюлози з високим вмістом лігніну, що робило його кислим. Ця кислотність з часом фактично руйнувала не лише клей, а й самі шпалери, роблячи їх крихкими та схильними до відшаровування. Крім того, газетний папір дуже гігроскопічний (поглинає вологу), що робило його чутливим до коливань вологості в приміщенні, що призводило до його набухання, усадки та відшаровування. Крім того, текст і зображення на газеті могли просочуватися крізь тонкі шпалери.
Отже, сьогодні використання газетної підкладки стає дедалі рідкіснішим.
Які сучасні матеріали ефективніше вирішують ті ж проблеми?
Наразі шпалери стали міцнішими, ніж раніше, проте стандарти ремонту також значно зросли. Увага приділяється вертикалям, гострим кутам та гладким стінам.
Ось що зараз використовується для вирівнювання стін перед обклеюванням шпалерами:
- Ґрунтовки. Ґрунтовка – це перший крок у вирівнюванні стін перед обклеюванням шпалерами. Вона покращує адгезію та запобігає проникненню вологи в стіну, захищаючи поверхню від пошкоджень. Ґрунтовки бувають різних типів: для гіпсокартонних листів, бетону, дерева тощо. Ґрунтовка не «вирівнює» стіну в строгому сенсі (вона не заповнює дірки); вона діє на мікрорівні та з урахуванням пористості поверхні. Її основні функції включають зміцнення основи (зв’язування пилу, запобігання кришенню), регулювання поглинання (щоб запобігти занадто швидкому вбиранню шпалерного клею в стіну, що дає час на коригування шпалер) та покращення адгезії.
- Шпаклівки. Це вирівнююча суміш, яка наноситься на поверхню стіни після ґрунтування. Вона забезпечує однорідність і гладкість, приховуючи нерівності та тріщини. Випускаються різні види шпаклівок: гіпсові, полімерні, акрилові тощо.
- Гіпсокартонні листи. Вони використовуються для вирівнювання стін та будівництва нових перегородок. Вони міцні, вологостійкі та підходять як для стін, так і для стель. Однак гіпсокартон зменшує площу кімнати, оскільки його встановлюють на металевий або дерев'яний каркас.
- Фіброцементні плити. Виготовлені з цементу та волокон, таких як азбест, скло або синтетичні волокна, ці плити мають високу міцність та вологостійкість. Їх також можна використовувати на стінах та стелях. Фіброцементні плити значно міцніші та стійкіші до вологи, вогню та механічних пошкоджень, ніж гіпсокартон. Вони зазвичай використовуються в нежитлових приміщеннях, на фасадах та в місцях з високою вологістю або суворими правилами пожежної безпеки (таких як котельні, гаражі та промислові об'єкти). Рідко вони використовуються в типових житлових приміщеннях під шпалери через їх вищу вартість, вагу та складність обробки порівняно з гіпсокартоном. Вони вимагають спеціальної підготовки (шпаклювання спеціальними складами) перед обклеюванням шпалерами.
- Спеціалізовані склади для вирівнювання стін. Зазвичай розроблені для певних типів поверхонь або умов. Наприклад, спеціалізовані штукатурні склади можна використовувати для вирівнювання стін у вологих приміщеннях, таких як ванні кімнати та кухні. Інші продукти призначені для дерев'яних, металевих або пластикових поверхонь.
Усі ці методи дозволяють досягти більш гладкої та рівної поверхні, ніж та, що досягається за допомогою газетної основи, що, у свою чергу, забезпечує якісніше та довговічніше обклеювання шпалерами.
Крім того, сучасні матеріали та методи вирівнювання стін демонструють більшу міцність та вологостійкість.
Сучасні методи вирівнювання стін перед обклеюванням шпалерами мають кілька переваг порівняно з використанням газетної основи.
Ось основні переваги:
1. Якість поверхні. Ґрунтовки, шпаклівки та гіпсокартонні листи забезпечують гладшу та рівнішу поверхню, ніж газетна основа.
2. Міцність та довговічність. Це збільшує довговічність покриття.
3. Покращена звукоізоляція. Деякі матеріали для вирівнювання стін, такі як гіпсокартон, забезпечують покращену звукоізоляцію, що особливо важливо в квартирах
Джерело: ukr.media
