«Народження між вибором і законом»: Як жінка, яку вже офіційно оголосили мертвою, народила дитину

Навесні 2025 року у Сполучених Штатах стався інцидент, який вразив не лише медичну галузь, а й багатьох людей у всьому світі. Ця ситуація мала місце в Джорджії, де лікарі підтримували життєво важливі функції плода в організмі жінки, яку вже офіційно оголосили мертвою. Такі події часто змушують нас обговорювати не лише останні досягнення в медицині, а й етичні рішення та складні юридичні дилеми, як зазначає Ukr.Media.

Адріані Сміт було 30 років. У лютому 2025 року в неї утворилися тромби в мозку після сильних головних болів, що призвело до її смерті. За даними Associated Press (у статті «Лікарня повідомляє родині, що жінка з Джорджії, яка перенесла смерть мозку, повинна виношувати плід до пологів через заборону на аборти»), ситуація в Джорджії була унікальною на той час, оскільки штат запровадив сувору заборону на аборти після виявлення серцебиття плода (приблизно на 6 тижні вагітності). Згідно з NPR (у статті «Вагітність жінки з смертю мозку викликає питання щодо закону Джорджії про аборти»), лікарі, дотримуючись чинного законодавства, прийняли рішення продовжувати підтримувати її організм за допомогою апаратів. Мета була зрозумілою: дати плоду шанс жити, що вимагало операції на тілі жінки протягом кількох місяців після розтину.

Згідно з повідомленнями The Washington Post («Адріана Сміт, вагітна жінка з Джорджії зі смертю мозку, перебуває на апараті штучного дихання»), NBC News («Дитину вагітної жінки зі смертю мозку, яку підтримували живим відповідно до закону про аборти, народили») та ABC News («Вагітну жінку з Джорджією зі смертю мозку перевели на апарат штучного дихання»), коли ця справа стала публічною, розгорнулися дискусії навколо кількох важливих тем. Деякі люди вважали це етично неприйнятним, зокрема тому, що Адріана більше не могла приймати рішення самостійно, а її родина не мала можливості впливати на події, що розвивалися. Інші наголошували, що головним завданням була надія народити дитину. Думки також розділилися щодо дій медичних працівників, які опинилися між юридичними зобов'язаннями та етичними міркуваннями.

Як зазначає The 19th News (у статті «Жінку з Джорджії зі смертю мозку відключать від апарату штучного дихання після пологів»), коли дитину нарешті народили у червні 2025 року шляхом екстреного кесаревого розтину, її стан вимагав ретельної медичної допомоги: хлопчик на ім'я Ченс важив близько 820 грамів, що перевищувало межі сучасної неонатології. За даними NBC News, немовля було госпіталізовано до відділення інтенсивної терапії новонароджених, де медичні бригади невпинно працювали, щоб врятувати його життя.

Родина зіткнулася з непростим шляхом. Як повідомляє Associated Press, вони не могли попрощатися з Адріаною у типовій людській манері, проте відчували себе зобов'язаними зберегти можливість дати життя дитині. Їхня точка зору безпосередньо не враховувалася в процесі прийняття рішення — закони були понад усе, а лікарі діяли відповідно до державних норм. Як зазначає The Washington Post, родичі опинилися розриваними між горем втрати та необхідністю зіткнутися з невтішним майбутнім, несучи особливу відповідальність за здоров'я та долю дитини, народженої за таких надзвичайних та важких обставин.

У Вікіпедії (у статті «Випадок вагітності Адріани Сміт») записано, що 17 червня 2025 року Адріану Сміт відключили від апарату штучного дихання, лише через чотири дні після народження дитини.

Громадська реакція показала різноманітність поглядів, яких дотримуються люди, стикаючись з екстремальними ситуаціями на перетині життя, смерті, науки та моралі. Люди в соціальних мережах та у професійних колах висловлювали широкий спектр думок. Одні висловлювали глибоку стурбованість щодо порушення недоторканності приватного життя та гідності померлого, тоді як інші зосереджувалися на наслідках наукового прогресу, розмірковуючи над тим, чи варто використовувати медичні інновації з такими значними витратами. Також точилася дискусія щодо того, як такий досвід може вплинути на психічне благополуччя дитини в процесі її дорослішання.

Подальші дискусії розпалила манера висвітлення цієї історії у ЗМІ. Заголовки часто містили оманливі фрази на кшталт «мертва жінка народила», що могло призвести до непорозумінь щодо медичного характеру події. Насправді всі необхідні процедури проводила команда лікарів з Університетської лікарні Еморі в Мідтауні в Атланті, а пологи відбулися за допомогою спеціального хірургічного втручання. Точність мови є життєво важливою не лише для точного висвітлення подій, але й для емоційного сприйняття таких питань.

З медичної точки зору, хоча це був незвичайний випадок, він не був безпрецедентним. Дослідження 2021 року, на яке цитувало Associated Press, показало, що подібні практики – підтримка функцій організму після смерті мозку для виношування плоду до терміну – задокументовані, хоча й нечасто. Дослідження виявило 35 подібних випадків у медичній літературі, 27 з яких призвели до народження живої дитини. Як правило, такі рішення приймаються лише після ретельного розгляду всіх ризиків та врахування побажань сім'ї. У ситуації зі Смітом бажання родичів та ширші етичні міркування були затьмарені положеннями державного законодавства.

Згідно з NPR (у статті «Чи означає закон Джорджії про «особистість» плода, що вагітна жінка повинна залишатися на апараті штучного дихання?»), існують суперечливі тлумачення закону. Генеральний прокурор Джорджії Кріс Карр заявив, що Закон LIFE не зобов’язує медичних працівників підтримувати жінку на апараті штучного дихання після смерті мозку. І навпаки, сенатор-республіканець Ед Сетцлер, автор закону 2019 року, підтримав дії лікарні, стверджуючи: «Я вважаю цілком доречним, щоб лікарня робила все можливе, щоб врятувати життя дитини».

Крім того, триває професійна дискусія: чи можливо гарантувати здоровий розвиток плода за цих обставин, враховуючи, що організм матері більше не може природним чином реагувати на потреби дитини?

Психологи стверджують, що наші судження в таких випадках значною мірою залежать від нашого особистого досвіду та культурних чи сімейних цінностей. Люди, знайомі з медичними чи етичними складнощами, схильні оцінювати нюанси або реагувати більш емоційно. Суспільство відображає різне ставлення до таких сценаріїв: для одних життя дитини є першочерговим, тоді як для інших пріоритет мають права та гідність померлого, а для деяких вирішальним є верховенство закону чи науки.

Такі дилеми були частиною людського досвіду протягом століть. Етичні дискурси часто розглядають сценарії, де немає єдиної правильної відповіді, а вибір часто передбачає складні компроміси. Отже, розповідь Адріани Сміт переплітає сучасні медичні досягнення, значні правові обмеження та особисті емоції тих, хто опинився втягнутим у цю трагічну ситуацію.

Важливо підходити до кожної справи вдумливо, не лише з точки зору передових технологій, але й крізь призму поваги до почуттів родичів та соціальної етики. Майбутнє благополуччя дитини, а також психічне здоров'я сім'ї, значною мірою залежить від підтримки, яку надають медичні працівники, психологи та суспільство загалом.

Джерело: ukr.media

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *