З ім'ям нацистського вченого Альфреда Роде пов'язана одна з найбільших таємниць історії – зникнення знаменитої Янтарної кімнати. У 30-40 роках минулого століття цей чоловік був досить відомий у Німеччині. Альфред Роде, будучи вченим та хранителем художніх колекцій Королівського замку Кенігсберга, зібрав унікальні збори творів із бурштину. До неї входили коштовності, картини, розп'яття, скульптурні портрети. Саме Роде наполягав на тому, щоб у роки війни Бурштинову кімнату було вивезено з території СРСР.
Коли радянські війська увійшли до Кенігсберга, всі зали музею в замку виявилися порожніми – зникли всі експонати, що так оберігаються Альфредом Роде. Ось уже понад 70 років загадка зникнення найбільшої колекції бурштину розбурхує уми всіх дослідників та вчених світу.
У Кенігсберзькому Королівському замку Альфред Роде служив багато років. Він прославився як хранитель небачених зборів бурштину, а зникнення його та всієї колекції обезсмертили його ім'я.
Німецький вчений та мистецтвознавець А. Роде, писав книги про художників, описував експонати Королівського музею, і був творцем небаченого музею світового мистецтва. За задумом Гітлера експонатами музею мали стати конфісковані та вивезені з окупованих країн витвори мистецтва. Перевалочними пунктами для тимчасового зберігання цінностей стали міста Краків та Кенігсберг. А. Роде керував роботою з прийому, маркування, розподілу отриманих цінностей. У сховищах кенігсберзького замку розміщувалися цінності, вивезені з Росії, Білорусії та України.
Роде використав увесь свій вплив, щоб Янтарну кімнату привезли саме до його музею у грудні 1941 року. Бурштинову кімнату змонтували в одному із залів Королівського замку, але не повністю, відведена для цього кімната була за розміром менше, ніж у петербурзькому палаці і частина панелей зберігалася в запасниках. Королівський замок кілька разів зазнавав бомбардування англійської авіації, а в 1944 році пережив велику пожежу. Роде доповідав командуванню, що Янтарна кімната частково постраждала під час пожежі. Щоб не наражати на небезпеку цінний експонат, Янтарна кімната була терміново демонтована, укладена в ящики і розміщена в різних частинах великого замку. Є версія, що ящики з янтарною кімнатою опустили до шахти «Анна», вхід до якої закрили вибухом. Досі штольні цієї шахти так і не вдалось обстежити.
Містичні збіги та загадки, пов'язані з унікальними зборами виробів із бурштину, розпочалися у квітні 1945 року. Виявилося, що в жодному архіві немає документів, пов'язаних із планами щодо переміщення цих цінностей. І хоча збереглися звіти щодо численних відряджень Альфреда Роде, в жодному документі немає згадки про пошук місця для прикриття цінностей у разі падіння міста. Можливо через стрімке настання радянських військ, вивезення колекцій стало неможливим. Сам Роде не залишив Кенігсберг після приходу радянських військ, він заздалегідь відправив до Німеччини сім'ю, а сам залишився. Можливо, щось його утримувало, а може він залишився наглядати за захованими цінностями?
До самого Роді ніхто не виявив інтересу. Одразу після взяття міста Королівський замок обстежили. У перші дні після здачі Кенігсберга німцями, зруйноване місто зазнало пограбування. За словами учасників тих подій, в обстеженні Королівського замку брали участь не фахівці музеїв, а трофейні команди, які вивозили всі знайдені цінності: від інструментів, верстатів до мистецтва – їм було все одно. Альфред Роде продовжував зберігати таємницю захованих колекцій. Ішов час. Загадкові смерті стали забирати людей, які стосуються зниклих предметів мистецтва з кенігсберзького палацу.
У грудні 1945 року до слідчого відділу «Смерш» надійшло повідомлення про зникнення подружжя Роде. Сусідка стверджувала, що до них приходили троє людей, які і відвели Роде, ймовірно, до лікарні. У лікарні вже була готова довідка про смерть і навіть виписка, де вказано на якому місці кладовища Луїза знаходиться поховання. Протягом кількох годин десять німецьких військовополонених довбали промерзлий ґрунт могили Роде, але виявилося, що могила була фальшива. Таким чином, хтось дуже спішно прибрав небезпечного свідка, який знав місце зберігання колекцій Королівського замку.
Відомо, що кілька років після звільнення Кенігсберга від фашистів у місті діяла законспірована організація Вервольф. Однією з головних її завдань є продовження операції з вивезення вкрадених у багатьох країнах Європи цінностей. Є відомості, що вченого знищили бійці Вервольфа, а керував цією операцією оберштурмбанфюрер СС Густав Георг Віст. Саме йому було доручено вивезти із зайнятої радянськими військами території Янтарну кімнату. Через багато років знайшли сина цього офіцера, який живе в Західній Німеччині. За його словами, батько раптово помер за дивних обставин одразу після того, як виконав завдання у Східній Пруссії.
Загадкова смерть керуючого та економки маєтку колишнього гаулейтера Східної Пруссії Еріха Коха також пов'язана зі зниклими цінностями Кенігсберга. Вони знали, що наприкінці 1944 року на території маєтку проводилися підземні роботи і, можливо, там були приховані великі цінності. Військовополонених, які брали участь у будівництві, розстріляли. Вхід до підземелля, згодом, було знайдено. Виявилося, що підземні ходи з маєтку пов'язані з підземеллями Кенігсберга.
За словами фахівця-підводника, під Кенігсбергом знаходиться ціле місто. Там розташований навіть законсервований гітлерівцями авіаційний завод. З міських підземель кілька разів намагалися відкачувати воду, але безрезультатно. Дослідження показали, що кенігсберзькі підземні ходи пов'язані з Балтійським морем. Кілька років тому двом любителям-пошуковикам вдалося знайти штучний грот на узбережжі. Вхід до нього було заміновано. Хлопці намагалися знайти спеціаліста, який міг би розмінувати вхід. Але незабаром обидва хлопці загинули: один упав із балкона п'ятого поверху, а другий зник безвісти.
Ланцюжок загадкових смертей, пов'язаний з пошуками Янтарної кімнати, продовжився. У листопаді 1988 року активний дослідник таємниці зникнення Янтарної кімнати німецький вчений Георг Штайн написав своєму другові, що напав на слід Янтарної кімнати. Незабаром тіло вченого з ножовими пораненнями було знайдено неподалік Гамбурга в руїнах стародавнього замку. Таємниця Янтарної кімнати виявилася так і не розгаданою, але архів вченого зберігся. І в ньому згадуються полігон «Ольга» та «цінності Еріха Коха», серед яких, найімовірніше, була Янтарна кімната. У документах зазначено, що всі ці скарби від'їхали зі Східної Пруссії у січні 1945 року на військовому кораблі «Емден».
Шлях цінностей Георг Штайн простежив до Веймара. Георг Штайн мав документи, що підтверджували численні поїздки вантажівок швейцарського Червоного хреста між Веймаром і полігоном «Ольга» вже після взяття міста радянськими військами. Знайшлися свідки, які бачили у кузовах вантажівок величезні ящики. У цій операції простежується участь не лише співробітників «Вервольфа», а й західних союзників, а також брата президента Швейцарії – Бенуа Музі, який невдовзі після проведення операції загинув за невідомих обставин.
Ще один загадковий момент, пов'язаний із полігоном «Ольга». 19 квітня 1945 року полігон «Ольга» перевіряє Ейзенхауер. Він відвідав табір військовополонених та розташоване там же сховище творів мистецтв. Не відомо, перебували там у цей час цінності чи ні. Коли американці йшли з полігону «Ольга», вони не залишили жодного шматка документів. Свого часу радянський уряд звернувся до американської сторони із проханням оприлюднити документи дивізії, що звільняла полігон від фашистів. Але відповіді не було.
Таємниця зниклих цінностей, включаючи і Янтарну кімнату, досі суворо зберігається і всі, хто намагався наблизитися до розгадки, гинули за дивних обставин. Через численні смерті, проблема пошуку Бурштинової кімнати та інших цінностей, вивезених німцями з країн Європи, набула містичного характеру.
Можна припустити, що існують могутні сили, які ретельно бережуть цю таємницю, адже вартість викрадених цінностей є надзвичайною. Можливо скарби, згодом, і з'являться десь на закордонних аукціонах. Поживемо – побачимо.
