Згідно з комплексним оглядом, опублікованим у журналі «Journal of Hazardous Materials» (JHM), забруднення пластиком не лише шкідливе для навколишнього середовища, але й може ненавмисно сприяти поширенню бактерій, стійких до антибіотиків. Дослідники вивчили весь життєвий цикл пластмас — від видобутку сировини та виробництва до використання, утилізації та переробки — виявивши різноманітні механізми, які можуть призвести до підвищеної стійкості до ліків.
Спочатку біоциди використовуються під час видобутку нафти та газу для виробництва пластмас, а витоки викидають важкі метали та ароматичні сполуки в екосистему. Ці речовини можуть викликати явище, відоме як коселекції, коли мікроби, адаптуючись до токсинів, одночасно набувають стійкості до антибіотиків.
У процесі виробництва пластифікатори, стабілізатори та антимікробні речовини вводяться до складу пластмас, але не прикріплюються до полімеру постійно, що призводить до їх поступового вимивання. Дослідження показують, що ці речовини можуть сприяти передачі генів резистентності серед бактеріальних популяцій.
Загроза триває навіть після використання пластику: стійкі штами можуть бути розташовані на звалищах та у їхніх фільтратах, а також в океанах і річках, де утворюється так звана пластисферика — колонії мікроорганізмів на поверхні пластикових відходів, де гени стійкості циркулюють особливо активно. Коли пластик піддається переробці, ситуація погіршується: концентрація металів і добавок може зростати у повторно використаних матеріалах, а миючі та дезінфікуючі засоби з виробничих процесів можуть потрапляти у стічні води, що знову ж таки створює умови для спільного відбору.
Автори наголошують на необхідності нових виробничих стандартів та ретельних програм моніторингу для зменшення впливу пластмас на виникнення резистентних інфекцій.
Джерело: ukr.media
