Татуювання – це вид мистецтва, прояв індивідуальності, спосіб виходу з депресії, зміна долі. Наносячи малюнок на тіло, ви знайдете беззмінного захисника, що не знімається оберіг.
Крім того, татуюванням можна закрити шрам або інший дефект шкіри, підвищити до себе інтимний інтерес, залишити пам'ять про якийсь період життя або людину. Також можна позначити, що ви є частиною певної соціальної групи, ієрархії. Та й просто красива тату підкреслить вашу жіночність та сексуальність. Додасть особливої енергетики, підніме настрій!
Хто? Що? Навіщо? Де?
Отже, ви вирішили зробити татуювання. Для початку визначтеся – для чого це вам потрібно. Якщо спочатку ви йдете робити тату і вашим якщо не першим, то другим питанням є: “А як це можна вивести?” – то, може, не варто поспішати. Адже татуювання залишається на все життя.
Зважилися. Який малюнок вибрати? Найчастіше замовляють ієрогліфи. Є суто жіночі переваги – метелики, ельфи, квіточки, колібрі. Є чоловічі – вовки, тигри, скорпіони. Місце нанесення татуювання – плід фантазії клієнта та професіоналізму спеціаліста. Татуювання краще робити під уважним поглядом професіонала, тобто в салоні краси або тату-салоні.
Знайти хорошого майстра досить складно. Ідеальний варіант – по знайомству. Якщо такої можливості немає, поріться в Інтернеті, почитайте форуми, подивіться відгуки, просто пройдіть вулицями. Побачили вивіску: зайдіть, попросіть роботи, погортайте портфоліо. Якщо стиль та техніка виконання підходять – це ваш майстер. Буває й таке, що телефонуєш, розмовляєш із людиною і розумієш: вона тобі підходить. Чи то голос якийсь чарівний, чи ще щось. Майстер повинен бути якщо не дипломованим художником, то, як мінімум, мати почуття краси. Адже татуювання – це вид авангардного мистецтва.
Важливим фактором є пігменти. Вони складаються з фарби (органічні та неорганічні речовини природного походження, наприклад, умбра, сієна, охра, ультрамарин, сажа та ін.) та основи, яка фарбу перетворює на матеріал (жири, спирт, сорбітол, вода). Пігменти можуть бути рідкими або кремоподібними. Змішувати фарбники від різних виробників не варто.
Чи це безпечно?
Щоб не занести інфекцію, попросіть одноразову голку та наконечник (або модуль). Вони обов'язково повинні бути в закритій, запаяній упаковці. Також майстер повинен вам дати контейнер із пігментом (виглядає як тюбик для одноразової ін'єкції). Там буквально пара крапель фарби. Обрізав, видавив та викинув. Подивіться, в якому стані місце ваших мук. Чи немає там бичків, недопалків. Чи дотримані елементарні правила гігієни. Майстер перед процедурою повинен одягнути рукавички.
Знімні частини машини заздалегідь дезінфікуються та стерилізуються. Саму машину та електричні дроти упаковують у одноразові пакети. Усе це виключить ризик зараження різними інфекціями, які чимало. Можна підхопити гепатит, хламідіоз та грибкові захворювання. І навіть СНІД та сифіліс – тому що відбувається безпосередній контакт із кров'ю. Взяв майстер голочку не одноразову, і все…
Як це відбувається?
Спочатку на папері робиться ескіз малюнка (за бажанням, ви можете принести свій, але деталі потрібно погодити з фахівцем). Обговорюємо розмір, форму. На обрану частину тіла кладемо спеціальну копірку розміром А-4. Майстер бере машинку (індукційну чи ротерну), до якої приєднується голка. Переносить рисунок на тіло. Погоджуєте особливості татуювання, деталі, ціну. Після того як нанесли на тіло малюнок, змащують його вазеліном: щоб фарба, потрапляючи на шкіру, не розтікалася і були чітко видно контури. Майстер обводить ці контури однією лінією. Витирає все і починає безпосередньо наносити пігменти. Голочка проколює верхній шар шкіри та впорскує туди фарби.
Час нанесення тату залежить від розміру та складності малюнка. Чорно-біле зображення розміром із сірникову коробку майстер робитиме приблизно від 40 хвилин до години. Якщо ви хочете замаскувати всю спину – процедура триватиме майже тиждень, по 4 години на день.
Після закінчення роботи обробляють місце татуювання нанесення антисептиками. Замотують бинтом. Після процедури потрібно ще кілька днів самому обробляти вдома рану. Робити це можна різними антисептиками, ніби ви подряпалися або отримали садна. Дезінфікуємо, наприклад, настоянкою календули. Тільки потрібно бути обережними з перекисом водню: не можна прикладати ватку надовго (загортати в бинт) до місця татуювання. Тому що може піти хімічна реакція, і якісь пігменти можуть стертися, випаруватися тощо. Потім покрити маззю загоюючого характеру. Протерти знову ваткою, щоб у шкіри був доступ до повітря, до кисню.
Чи це боляче?
Татуювання – процедура досить болісна, але не смертельна. Відчуття такі, як би вищипувати по одній волосинці, тільки дуже швидко. Або як за електрофорезу. Тобто легке поколювання. Досить болісний лише перший контур і ще хвилина роботи після. Потім шкіра починає звикати. Відбувається так звана природна анестезія, коли організм виробляє ендорфіни – гормони щастя, які знімають неприємні відчуття. Боляче у тих місцях, де підвищена чутливість. Тобто, у всіх ерогенних зонах, в ділянках шкіри, близьких до кісточок, на долоньках та внутрішній стороні стопи.
Постійна чи тимчасова?
Постійне татуювання – це звичайне татуювання. Стерти зображення неможливо. Такого поняття, як тимчасове татуювання – немає. Існують татуювання фарбами, які використовуються для косметичного татуажу (перманентного макіяжу). Вистачає приблизно на 3-5 років. Все залежить від типу шкіри, загального стану здоров'я, способу життя тощо. Є ще біотатуювання. Вона наноситься за допомогою різних відтінків хни: від блідо-рожевого до темно-коричневого. Це все в'їдається у верхній шар шкіри і тримається приблизно тиждень-два.
Що таке кавер-ап?
Поверх виведеного зображення можна нанести нове. Ця процедура називається кавер-ап. Або наводять контури, що були раніше, тільки беруть більш насичену фарбу. Якщо наносять нове зображення, все залежить від того, наскільки якісно вам вивели старе татуювання. Якщо ви, наприклад, хочете зробити «наколку» з портретом Елвіса Преслі, а у вас до цього був намальований тигр із контурними лініями завтовшки сантиметра, – зробити це дуже проблематично. Лінії такої товщини вивести практично неможливо, залишаться сліди. Тобто, на обличчі Елвіса з'являться незрозумілі «шрами», синці, а то й зовсім обличчя буде перекреслено…
Чи можна вивести татуювання?
Складно, дорого та ненадійно. Виводити краще у косметичних салонах чи клініках. Роблять це лікарі-косметологи чи дерматологи за допомогою лазера чи фрезерування. За цих процедур знімаються верхні шари шкіри. Потрібно пройти щонайменше 7-10 сеансів. Коштує це набагато дорожче, ніж сама процедура татуювання.
Є “майстри”, які беруться вирішувати цю проблему підручними засобами. Зустрічається кілька варіантів, наприклад:
«Заб'ємо молоком» . Беруть даний продукт, заливають у ту саму машинку, якою роблять татуювання, і впорскують під шкіру.
«Заллємо під колір тіла» . Беруть пігменти, близькі до кольору шкіри. Впорскують. Спочатку практично нічого не видно. Через місяць-два знову вилазять контури картинки. Адже є такий закон: світліша фарба не перебиває темнішу. Мало того, що зображення знову з'явиться, то ще й збоку додадуться сірі розлучення. Особливо негарно це виглядає після засмаги – ці смуги стають світлішими за решту зображення. А після того, як засмага зійшла, розлучення темніють.
«Обмотаємо м'ясом дохлого горобця» . Чому беруть тушку саме цього бідного пташки – незрозуміло. Кладають колишнього горобця на татуювання, перемотують бинтом. Носять якийсь час, тушка починає гнити – відбувається хімічна реакція, за якої нібито виводяться пігменти зі шкіри.
Марганець . Беруть сильний розчин. Заливають татуювання, щільно замотують бинтом. Марганцівка виїдає малюнок. Деякі шматочки розчину можуть дійти мало не до кістки.
Загалом усе це небезпечно не тільки для здоров'я, але і для життя. Але повністю вивести татуювання не вийде. Залишаться цятки, розмитості. А якщо робив безграмотний майстер, то ще й шрами, до того ж.
І пам'ятайте, що татуювання – дуже відповідальний крок. З нею вам завжди жити! Але якщо малюнок – справді витвір мистецтва, він щодня радуватиме вас і викликатиме лише позитивні емоції.
