Для деяких людей ранкове пробудження може бути досить складним завданням, і нещодавнє дослідження, проведене швейцарськими вченими, проливає світло на причини цього. Схоже, що перехід від сну до бадьорості набагато складніший, ніж вважалося раніше, а час пробудження відіграє вирішальну роль у визначенні того, як людина почувається вранці.
Ми давно визнали, що сон має циклічний характер і складається з різних стадій: на початкових стадіях ми відчуваємо легкий сон і нас легко розбудити, тоді як пробудження з найглибших стадій сну виявляється найскладнішим. Протягом ночі ми циклічно проходимо через ці фази, під час яких наш мозок зазнає разючих трансформацій. Активність мозку переходить від стабільних альфа-ритмів до тета-ритму, пов'язаного з консолідацією пам'яті, періодично порушуваного раптовими сплесками нейронної активності.
Це встановлено дослідженнями електроенцефалографії, але швейцарська дослідницька група вирішила використати ЕЕГ, щоб глибше зануритися в особливості того, як ми прокидаємося, вирвавшись з цього циклу. Автори зазначають, що процес пробудження характеризується скоординованою хвилею активації, яка поширюється від передньої до задньої частини мозку. До цього висновку дійшли після вивчення понад 1000 пробуджень — як спонтанних, так і викликаних тривогою — серед 20 учасників, кожен з яких був оснащений 256 датчиками ЕЕГ, прикріпленими до голови.
Перехід від сну до неспання, ймовірно, починається в передній частині мозку, в ділянках, пов'язаних з виконавчими функціями та прийняттям рішень. Потім неспання поширюється у зворотному напрямку, зрештою досягаючи задньої частини мозку, пов'язаної із зором. Ця послідовність ілюструє, як сигнали від підкіркових центрів збудження активують кору головного мозку під час фази швидкого сну.
І навпаки, пробудження від повільнохвильового сну відбувається поступовіше, з додатковою фазою: неспання починається повільно в центральному «вузлі» мозку. Таким чином, виникає чітка закономірність щодо того, наскільки добре почувається людина, залежно від обставин та часу її пробудження. Ці повільні хвилі відповідають за те, чому ми все ще можемо відчувати сонливість протягом перших годин після пробудження. Дослідницька група оптимістично налаштована, що це відкриття допоможе в прогнозуванні сонливості у людей, які страждають на апное, або в управлінні судомами, пов'язаними зі сном.
Джерело: ukr.media
