Острів Кий по праву вважається одним із найкрасивіших місць на півночі Росії. Власне, єдиним островом він стає лише у відплив, що досягає тут 3-4 метри. Під час припливу це архіпелаг із півтора десятка островів та окремих скель. До речі, потрапити на острів можна лише під час припливу, коли до нього може підійти рейсовий теплоходик, який вирушає з Онеги двічі на день. Цікаво, що розклад відправлень теплоходика «плаваючий» і жорстко прив'язаний до піку припливу біля острова, тому щодня він зсувається на 20-30 хвилин.
Природа на острові є унікальною і нікого не залишить байдужим. Нагромадження гранітних скель, що поросли кряжистими соснами, чиї силуети з химерно вигнутими гілками ніби зійшли з творів японських художників. Ялівці, мохи та верес, серед яких затишно почуваються північні ягоди – морошка, вороника, лохина, чорниця, а також численні гриби. Піщані пляжі та море, бурхливе або ласкаве, але завжди чарівне своєю красою. І дивовижне повітря, в якому терпкий сосновий дух поєднується із солонувато-йодистим ароматом моря.
У період відпливу море відступає в деяких місцях на сотні метрів, оголюючи вкрите водоростями дно і дозволяючи подорожувати по всьому архіпелагу, який можна обійти лише за кілька годин.
Я не дарма назвав море біля берегів острова лагідним: у тихі сонячні дні, а вони влітку не рідкість, воно добре прогрівається. Тут ніколи не буває багатолюдно, тому що купатися та засмагати можна у будь-якому місці узбережжя. Когось приваблюють довгі піщані пляжі, що порожньо йдуть далеко в море. А хтось воліє влаштуватися на прогрітих сонцем гранітних валунах, вибираючи місця, де глибина починається прямо біля берега і можна зайнятися підводним плаванням, занурюючись у дивовижний світ водоростей, молюсків та непомітних забарвленням північних риб.
Дні тут влітку довгі, а сонце не таке опалювальне, як на півдні, тому засмага виходить рівною і красивою, а головне, «згоріти» на сонці можна лише за дуже великого бажання, не те, що на чорноморських або середземноморських курортах.
Накупавшись і позагоряючи, можна вирушити блукати островом, благо, тут є що подивитися. Насамперед, це самобутня природа і дуже гарні гранітні скелі. Колись тут навіть добували граніт, який високо цінувався за своєрідний малюнок (його використовували при оформленні в Московському метро станції Дзержинська-Луб'янка). Видобуток каменю вже давно припинено, а море та вітри успішно згладжують сліди людського вторгнення.
На острові зберігся архітектурний ансамбль кам'яного Кийського Хресного монастиря, збудованого ще патріархом Никоном, який намагався протиставити його Соловецькому. У той час патріарх, який користувався великою підтримкою царя і отримав від нього титул «Великого Государя», заклав у країні три монастирі: Новоієрусалимський, Іверський Богородицький та Кийський (Онезький) Хресний, на будівництво яких з державної скарбниці було виділено великі кошти.
На Кия монастир був зведений в короткий термін, став одним з найвідоміших у країні. Стараннями патріарха до монастиря було доставлено виготовлений у Палестині великий кипарисовий Хрест, на якому розмістили понад триста християнських святинь, включаючи мощі Божих Святих Угодників, частини дерева, каміння тощо з місць, пов'язаних із життям та смертю Христа. Природно, що поклонитися такій святині, єдиній у своєму роді в Росії, на біломорський острів кинулося багато паломників.
Багато основні кам'яні монастирські споруди збереглися, розпочато їх реставрація, хоча коштів у неї явно мало. У Хрестовоздвиженському соборі відновилися служби, у ньому знову встановлено хрест, але такої кількості святих реліквій на ньому, звісно, вже немає. Гвинтовими сходами можна піднятися під купол собору, звідки відкривається чудовий краєвид на острівний архіпелаг, море, Онезьку губу і місто Онегу, що знаходиться в 15 кілометрах.
Безперечний інтерес представляють церква Різдва Богородиці з трапезною та келарською палатами, і Надкладезна церква з келійним корпусом, побудована над джерелом, яке за переказами відкрив сам патріарх.
Зі старовинних дерев'яних споруд збереглися невелика церква Всіх Святих, побудована наприкінці XVII століття, і фрагмент монастирської огорожі з невеликою вежею. А в колишньому настоятельському будинку і братському корпусі тепер розміщується будинок відпочинку, що працює в літню пору і користується великою популярністю, хоча умови в ньому майже спартанські, не надто відрізняються за зручностями від тих, що були в чернечі часи.
Варто відзначити, що нових споруд на острові небагато, це одно-двох поверхові клуби, котеджі та їдальня для відпочиваючих, а також кілька невеликих господарських будівель. Як такої, території будинку відпочинку немає – це весь острів. Хоча влітку тут постійно працює та відпочиває понад сто людей, складається враження малолюдності, бо разом відпочиваючі збираються лише у їдальні. В решту часу вони розбредаються по всьому архіпелагу, в якому маса затишних місць і невеликих затишних бухточок, де можна купатися і засмагати далеко від чужих очей.
З цікавих природних об'єктів на острові є невелике озерце з водою, яка вважається цілющою. Свого часу ченці його поглибили та облаштували. Купатися в ньому заборонено, щоб не порушити екосистему, можна лише набрати у відро води та облитися, відійшовши метрів на 5-7 убік. Вода коричневого кольору, що нагадує торф'яну, та зі специфічним присмаком.
На далеких острівцях архіпелагу, куди можна перейти під час відливу, гніздяться качки та гагари. Можна спостерігати їх у природному середовищі, але, бажано, птахів не турбувати.
За бажання можна зайнятися пошуком скарбів. Свого часу тут були стоянки морських суден, які через опади не мали можливості увійти в річку Онєгу. Про це нагадують великі металеві кільця, які у багатьох місцях укріплені на гранітних берегах, що використовувалися для швартування. Природно, якісь судна біля острова були розбиті штормами та затонули. А в середині XIX століття острів був ненадовго захоплений англійцями, які розграбували монастир і втопили в морі старовинні гармати і рушниці, що зберігалися у ченців. Але значну частину цінностей, які було накопичено чимало, ченці встигли заховати у різних частинах архіпелагу, зокрема і морському дні під час відливу.
Частину монастирських скарбів так і не було згодом знайдено. Вважається, що скарби заговорені та відкриваються лише обраним щасливчикам. Спробуйте удачі, можливо, саме вам пощастить.
Приїжджайте на дивовижний біломорський острів Кий. Смію запевнити, що відсутність у номерах ванн та туалетів не зіпсує вам відпочинку. Приголомшлива краса самобутньої природи, можливість під час відливу бродити дном моря «як по суху», унікальні пам'ятки стародавньої монастирської архітектури сторицею компенсують відсутність побутових зручностей. Для любителів комфорту є можливість приїхати на острів лише на день. Ранковий рейс на Кій зазвичай відправляється з Онеги з 6 до 10 години, а вечірній відправляється з острова на материк з 19 до 23 години.
Незабутніх вам вражень та прекрасного відпочинку.
Відлив дозволить перейти на всі острови архіпелагу
Вид з моря на Хрестовоздвиженський храм
Граніт острова Кий немов покритий напівстертими малюнками
