Астрагал – це типова знахідка для професійних археологів. Варто зазначити, що при розкопках ці предмети зустрічаються всюди: у різних народів, на широкій території, на поселеннях та похованнях. Під астрагалом, найчастіше, мають на увазі таранні кістки різних тварин. Набагато рідше їх називають «альчиками», «човниками», «милицями» або «бабками». Сам термін «астрагал» походить від грецького astragalos, що означало надкопитну кістку великої рогатої тварини.
Знахідки астрагалів відомі археологам з багатьох пам'ятників, починаючи з епохи енеоліту. Однак сенс і призначення цієї речі часто викликає деякі суперечки у фахівців. Так, наприклад, одні вважають, що астрагал використовувалися лише як гральні кістки, інші вважають їх предметом обрядових та магічних культів. Ну, а деякі сучасні дослідники сходяться на думці, що астрагали використовувалися древніми людьми як гральні кістки і як елемент культових обрядів.
Астрагал як магічна річ
Сама таранна кістка має характерну форму, що нагадує кубічну. Можливо, цей факт і наштовхував давніх на думку, що це не проста випадковість. За їхніми уявленнями, за допомогою цієї кістки можна було зв'язуватися з богами та пізнавати їхню волю. Цікаво й те, що на деяких астрагалах, які знаходили археологи, можна виявити подряпані символи чи малюнки. Зараз не можна точно сказати, що вони означали, але багато фахівців стверджують, що самі власники магічних кісток наносили на них своє ім'я. Все це може говорити про те, що астрагал для їх власника мав велике значення і виконував різні функції, у тому числі й дозволяв дізнатися про свою долю.
Достеменно невідомо, коли кістки тварин почали використовувати для гри, але, зважаючи на все, це сталося вже після того, як вони втратили свій сакральний і магічний зміст. Цілком можливо, що давні астрагал, які так часто з'являються на археологічних розкопках, є прообразами сучасної гри в кістки.
Астрагал як гральна кістка
Найдавніші гральні кістки було виявлено в Ірані. Їх зразковий вік понад 5 тис. років. Протягом тривалого часу гра в кістки залишалася улюбленою розвагою мешканців країн Сходу та Заходу. Наприклад, дуже їх любили древні греки та римляни, а пізніше візантійці та араби. До настання християнської епохи різні ворожіння та магічні обряди не були чимось протизаконним. Вони використовувалися як спосіб розваги, у тому числі за допомогою гральних кісток. Однак із приходом християнства подібні язичницькі пережитки почали викорінюватися.
Після розколу церкви у XI ст. астрагал знову починають використовувати як елемент магічних обрядів. І сьогодні за допомогою гральних кісток можна відкрити завісу майбутнього.
Сучасні гадання досить прості. Питання мають формулюватися таким чином, щоб на них можна було відповісти «так» чи «ні». У ворожіння зазвичай використовується від однієї до трьох кісток. Ворожіння здійснюється, як правило, на певний період – день, тиждень чи місяць. Включає ворожіння на кістках кілька простих етапів:
1) загадати певне питання;
2) далі покласти кістки у спеціальний стаканчик;
3) струсити його кілька разів, а потім викинути кістки на стіл.
Число, що випало, і послужить відповіддю на задане питання. Чітне число означатиме «так», а нечесне відповідно «ні».
Таким чином, астрагал річ дуже цікава. Стародавні люди розглядали його як магічний предмет. У той же час астрагал послужив попередниками для сучасної гри в кістки.
