Усі ми хоча б раз замислювалися над тим, що було б чудово відчувати землю під ногами – чи то м’яка трава, чи теплий пісок. У цьому є щось інстинктивне та органічне. Але чи справді це корисно? І чи завжди це безпечно? Це питання не просте, як повідомляє Ukr.Media.
Якщо ви маєте ідеальне здоров'я, ходьба босоніж можлива і навіть корисна. Однак до цього слід підходити з обережністю. Реальність така, що наші ноги не звикли до «дикого» існування. Ми пересуваємося по твердих поверхнях, носимо взуття майже з дитинства, і для багатьох це стало звичним явищем. Якщо ви різко перейдете на повністю босоніжний спосіб життя, вашим ногам може бути важко з цим впоратися, що призведе до болю, запалення або навіть травм.
Людям з діабетом слід бути особливо обережними. Такі пацієнти часто відчувають знижену чутливість стоп, а це означає, що поріз або пухир можуть залишитися непоміченими. Це створює значний ризик сильного запалення, інфекцій та потенційної ампутації. Медичні працівники, які лікують діабетиків, постійно радять не ходити босоніж. Навіть вдома рекомендується носити закрите, зручне взуття. Небезпека надто значна, і це не перебільшення.
Для інших, якщо ви хочете відчути землю під ногами, оберіть м’які, природні поверхні, такі як трава, вологий пісок або лісові стежки. Ці прогулянки можуть служити майже безкоштовною терапією, стимулюючи рецептори, знімаючи стрес, покращуючи рівновагу та настрій. Однак це не універсальний засіб. Наприклад, ходьба босоніж по плитці чи ламінату вдома не завжди може бути корисною. Під час пандемії в США багато людей відмовилися від своїх домашніх капців і з подивом відчули біль у п’яті або плантарний фасціїт. Сюрприз? Не зовсім — стопа просто не мала необхідної підтримки.
А як щодо фізичної активності? Тут сценарій стає ще більш інтригуючим. Наприклад, йога та пілатес розроблені для босих ніг. Зв'язок з підлогою, гнучкість та рівновага — всі ці елементи краще сприймаються без взуття. Однак біг босоніж — це інша справа. Так, є ентузіасти, які бігають без взуття та стверджують, що це відчувається «природніше». Але це вимагає правильної техніки — не приземлятися на п'яту, як зазвичай робить більшість із нас, а використовувати передню частину стопи. В іншому випадку травми суглобів та інші травми неминучі. Якщо ви справді хочете спробувати, робіть це поступово та з належною підготовкою. І точно уникайте починати біг на пляжі: хоча м'який пісок може здатися привабливим, він створює значне навантаження на литки та ахіллове сухожилля. Ви можете легко «перестаратися» і в результаті кульгати цілий тиждень.
На противагу цьому, силові тренування – це випадок, коли босі ноги не тільки дозволені, але й навіть бажані. Стояння на місці під час підняття штанги – стабільність та відчуття підтримки є вирішальними в цьому контексті. Ось чому багато важкоатлетів тренуються без взуття або в мінімалістичному взутті. Головне – не допускати падіння гантелі на ногу.
Крім того, подумайте про їзду на велосипеді. Це може здатися дивним, але їзда босоніж цілком реальна. Це не завжди зручно, особливо на агресивних педалях, але якщо вас це влаштовує, медичні працівники не заперечують. Це створює менше травматичне навантаження на стопу.
Отже, ходіння босоніж не є ні забороною, ні чарівним рішенням усіх проблем. Це інструмент. Якщо використовувати його продумано, враховуючи своє здоров'я та здоровий глузд, він може призвести до приємного та навіть корисного досвіду. Однак необачно скидати взуття всюди та завжди не рекомендується. Наші ноги заслуговують на більшу повагу, ніж просто «ходити босоніж, бо це модно».
Джерело: ukr.media
