Рослинний світ Шрі-Ланки настільки багатий, що описати його у всій повноті за один раз є неможливим. Та й не потрібно, краще зосередитись на найцікавіших рослинах цієї країни.
На Цейлоні колись сталася дивовижна подія – створення національного парку-заповідника. Звучить дуже знайомо, тільки сталося це понад 2000 років тому. Це був, мабуть, перший заповідник у світі (III століття до нашої ери).
Найшанованіші дерева на острові – це фікус і залізне дерево.
«У тіні будинків, на сонячному березі річки біля човнів, у тіні ракіт, у тіні фігових дерев, поряд зі своїм другом, сином брахмана Говіндою, ріс Сіддхартха, прекрасний юний сокіл, син брахмана». (Герман Гессе. Сіддхартха).
Найголовніше дерево острові – священне дерево Бодхи (ficus religiosa). На Цейлон воно потрапило з Індії разом із проникненням буддизму. Це легендарне дерево, медитуючи під яким принц Сіддхартха Гаутама досяг просвітлення (тобто став Буддою). Його можна зустріти всюди у монастирях, його культивують і знову висаджують. Так, знову за легендою, відбувається вже понад дві тисячі років: спочатку з насіння того самого дерева, під яким медитував Будда, виростили дерево в древній столиці Анурадхапурі, потім нові відростки цього дерева висаджувалися і в Індії, і в Шрі-Ланці. Говорять, сама форма крони цього дерева нагадує ступу (дагобу).
Сам фікус священний, або священна фіга, або дерево Бо, дерево Бодхі (сингальською мовою) відрізняється сильними гілками та особливої форми листям. Це дерево може бути символом щастя і процвітання і шанується і в індуїзмі в різних його проявах, і особливо у буддистів. Це дерево зустрічається повсюдно біля храмів і монастирів.
Ще один цікавий фікус – Фікус Бенджаміна – можна побачити у Королівському Ботанічному саду. Його важко не побачити, він розміром із невеликий хутір – крона дерева покриває 2500 квадратних метрів. На те, щоб просто обійти цей фікус Бенджаміна, потрібен час. Як вже він таким примудрився вирости – загадка, в Європі це просто кімнатна рослина, яку садять у горщик. До всього іншого, він далеко не молодий, фікус 150 років, але здається, він не проти розростатися далі.
Інше важливе для остров'ян дерево – залізне дерево . Цейлон – його батьківщина, тому залізне дерево – один із символів країни поряд із синьою лілеєю. У країні є цілі ліси цих дерев, вони ростуть і високо в горах – до 1500 метрів. Деревина дуже жорстка та важка, тому залізне дерево тоне у воді. А із смоли його роблять деякі медикаменти.
У Королівському ботанічному саду – одному з найкращих у світі та найбільшому в Азії, продовжує рости залізне дерево, посаджене Миколою Другим під час перебування його на Цейлоні в 1891 році. А за кілька метрів – дерево, посаджене Ю. Гагаріним. Така ось «наступність поколінь» вийшла.
Ще одне цікаве дерево, поширене в Азії, – джекфрут . Він використовується цілком і повністю: плоди їдять, а вони одні з найбільших у світі – до 30 кілограмів може важити один плід, не дарма джекфрут називають «хлібом для бідних». Незрілий плід використовують як овоч – смажать, гасять, зрілий – як фрукт. З деревини джекфрута роблять меблі, предмети побуту та музичні інструменти.
Королівський ботанічний сад Шрі-Ланки настільки гарний, що відвідуємо із задоволенням усіма: і туристами, і місцевими жителями. Його називають іноді “Маленькою Англією” – настільки там все вивірено, продумано, зроблено з величезною і природною, органічно властивою жителям острова любов'ю до природи.
Гуляючи в цьому саду, можна цілком повірити й у те, що кастовість вже не відіграє великої ролі в житті ланкійського суспільства: у саду дуже багато закоханих пар. Поводяться вони вкрай цнотливо, ходять за руку, посміхаються один одному та світу. Залишається сподіватися, що їм усім астрологи дадуть добро на шлюб (а без астролога ніщо на острові не відбувається, тим більше шлюби).
У цьому саду, розташованому на 60 з га, можна побачити кілька дивовижних рослин. Це і подвійний кокос, і слонове дерево, яке неможливо обійняти руками кількох людей, хлібне дерево, тюльпанне дерево, п'яні ялинки та 175 видів пальм, збудованих у величну алею. Безліч дерев, інформацію про які практично не знайти. Приголомшливий гігантський бамбук, що зростає зі швидкістю 30 сантиметрів на добу – він відомий за страшними розповідями про специфічні страти, але відомий також тим, що на його листі писалися священні для буддистів книги.
Королівський ботанічний сад – справжній витвір садово-паркового мистецтва. Прекрасний і Сад орхідей усередині ботанічного саду, для любителів просто маленька радість, для знавців професійний інтерес.
Неможливо не згадати знаменитий цейлонський чай. Плантації його починаються у передгір'ях, наскільки я розумію, значна частина їх – у приватній власності. На чайних фабриках працює переважно тамільське населення – і чоловіки, і жінки. Все босоніж, у густому «чайному дусі» – справжній гарячий цех, хоча таким, мабуть, не вважається. Праця механізована, хоча, треба думати, що робота фізично важка.
Цейлонський чай має безліч сортів, зокрема дуже дорогих, а частка Шрі-Ланки у світовому обсязі виробництва чаю – до 10%. Вона завжди була високою, це видно навіть за назвами деяких сортів чаю. Є, наприклад, міжнародне маркування Orange Pekoe, досить високосортний цільнолистовий чай. Але в назві немає нічого спільного з апельсинами чи оранжевим кольором. Найбільшими постачальниками чаю у XVI столітті були голландці, і в назві обіграється прізвище правлячого дому принців Оранських. «Чай, гідний цих принців» (або поданий до королівського двору) – ось про що свідчить ця назва.
Шрі-Ланка – батьківщина багатьох спецій, без них неможливо уявити місцеву кухню.
